Протидія рейдерству

Юристи та адвокати юридичної компанії «Клименко та партнери» успішно відстоюють інтереси своїх клієнтів у їхній боротьбі по поверненню захоплених корпоративних прав юридичних осіб та іншого майна (складів, будівель, земель, квартир та ін.). Особливо актуальним на сьогоднішній день є проблема рейдерських захоплень аграрних фірм. Позитивний досвід нашої компанії у цій сфері величезний, і саме тому нам довіряють такі складні питання, як відновлення контролю над втраченим бізнесом.

Так, рішенням південною-західного апеляційного господарського суду були повністю поновлені права власника частки у статутному капіталі аграрної фірми (51%), якої його раніше було незаконно позбавлено третіми особами. Деталі справі наразі не розголошуються, оскільки попереду ще чималий об’єм роботи по відновленню контролю над діяльністю підприємства, але перші важливі кроки на цьому шляху вже зроблені, — наголосив керуючий партнер фірми
«Клименко та партнери» Дмитро Клименко.

Адвокат Клименко Дмитро представляє інтереси компанії Мінісо/Україна

Із грудня 2018 року адвокат та партнер адвокатської фірми «Клименко та партнери» Клименко Дмитро офіційно представляє інтереси компанії Мінісо/Україна у адміністративній справі щодо судового оскарження податкових повідомлень-рішень, які були винесені Головним управлінням Державної фіскальної служби у м.Києві.

Ми вдячні компанії MINISO за довіру і сподіваємося на плідну та тривалу співпрацю.

Довідка: MINISO — це японський дизайнерський бренд, заснований в Токіо в 2013 році. З 2016 року мережа Мінісо розвивається зі швидкістю 80-100 магазинів щомісяця в усьому світі. Уже зараз магазини працюють у 60 країнах на 5 континентах Землі. В Україні бренд заснувався у вересні 2017 року, та підтримує традицію стрімкого росту (джерело — http://miniso.ua/).

Мораторій на продаж землі продовжено до 1 січня 2020 року.

Верховна Рада України на своєму засіданні від 20 грудня 2020 року продовжила строк дії мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення.

Дію мораторію продовжено до 1 січня 2020 року.

Мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення запроваджено у 2001 році ще за часів Президента Леоніда Даниловича Кучми при прийнятті Земельного кодексу України.

Відтоді його дію було неодноразово продовжено.

На сьогоднішній день зміст мораторію, який викладений у пункті 15
Перехідних положень Земельного кодексу України, сформульований наступним чином:

«15. До набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2019 року, не допускається:

а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб;

б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам — учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.»

Важливо знати, що угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії вказаного мораторію , в частині купівлі-продажу та іншим способом відчуження вказаних земель, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення), — зауважив адвокат та керуючий партнер Адвокатської фірми «Клименко та партнери» Дмитро Клименко.

Є всі підстави для твердження про те, що в України десятиріччями штучно створюються умови, за яких власники землі не можуть вільно розпоряджатися свої майном. Багато хто із пайовиків вже ніколи не зможе вільно распорядитися землею, оскільки чимала частина таких громадян, на жаль, померла.

В тім, є ї інша сторона цієї проблеми. За нинішнього зубожіння та вкрай тяжкого економічного становища громадян України, відсутності кредитування з боку фінансових установ, зняття мораторію призведе до скупки земель невеличкою группою людей, у розпорядженні яких є чималі фінансові ресурси.

Не варто також забувати і про те, що значна частина земель, незважаючи на мораторій, упродовж багатьох років «скуплялася» через різноманітні схеми (законні, напівзаконні) вузьким колом осіб. А саме існування мораторію підтримувало та підтримує на сьогоднішній день свого роду монополію у цій сфері, — резюмував
адвокат та керуючий партнер Адвокатської фірми «Клименко та партнери» Дмитро Клименко.

Інвентаризація на вимогу податкової

Адвокат та партнер Адвокатської фірми «Клименко та партнери» Клименко Дмитро звертає увагу на те, що під час проведення перевірки платника податків, контролюючий орган (ДФС) має право вимагати від такого платника податків, що перевіряється, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки (підпункт 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 ПКУ).
І як показує досвід, майже у кожному випадку виїзних перевірок (документальних, фактичних) контролюючий орган вимагає проведення такої інвентаризації.
При цьому, у випадку відмови платника податків від проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), контролюючі органи мають право накласти адміністративний арешт на майно платника податків (підпункт 94.2.8 пункту 94.2 статті 94 ПКУ).

Варто зауважити на наступному:
1. Контролюючий орган має право наполягати на проведенні інвентаризації виключно за період, який перевіряється. Адже, кожна перевірка обмежена саме «періодом, який перевіряється».
2. Вимога про проведення інвентаризації має бути оформлена письмово.
3. Право вимагати проведення інвентаризації не прирівнюється до права проводити таку інвентаризацію. Тобто, інвентаризацію проводить платник податків, а не контролюючий орган. Участь інспектора у проведенні такої інвентаризації не є обов’язковим, оскільки норми ПКУ не передбачають такого права контролюючого органу та не передбачають у платника податків обов’язку залучати контролюючий орган до проведення інвентаризації, наголошує адвокат Клименко Дмитро.

За більш детальними роз’ясненнями, консультаціями та порадами, ви завжди можете звернутися до юристів та адвокатів адвокатської фірми «Клименко та партнери».

Военное положение в Украине


Адвокат и партнёр Адвокатской фирмы «Клименко и партнёры» Дмитрий Клименко отметил, что 26.11.2018 войдёт в историю Украины как день, когда Верховная Рада Украины утвердила указ Президента Украины Порошенка Петра Алексеевича №390/2018 от 26.11.2018 о введении военного положения В Украине. Это первый случай в истории страны, когда на её территории вводиться военное положение.

Военное положение введено с 9 утра 28 ноября до 27 декабря. Правовой режим военного положения регулируется специальным Законом «О правовом режиме военного положения». Согласно статье 7 Закона, военное положение прекращается после окончания срока, на который оно было введено.

Изначально военное положение планировалось ввести сроком на 60 дней на всей территории Украины, но после обсуждений в Парламенте Президент внёс на рассмотрение парламентариев новый указ, в котором срок введения военного положения был сокращен до 30 дней и распространялся на 10 областей: Одесскую, Николаевскую, Херсонскую, Запорожскую, Луганскую, Донецкую, Сумскую, Харьковскую, Черниговскую и Винницкую. Именно в такой редакции Указ был утвержден Парламентом.

В перечень вошли области, которые находятся вдоль российской границы и побережья Черного и Азовского морей. Винницкая область попала в список по той причине, что она граничит з приднестровским участком молдавской границы.

Со слов Президента, ограничивать права граждан власть намерена лишь в случае наземного вторжения российских войск.

Адвокатская фирма «Клименко и партнёры»

Никчёмность депозитов

Как Фонд гарантирования вкладов физических лиц превышает свои полномочия.

Адвокат и партнер Адвокатской фирмы «Клименко и партнеры» Клименко Дмитрий рассказал, как Фонд гарантирования вкладов физических лиц превышает свои полномочия в процессе вывода неплатежеспособных банков с рынка, чем нарушает права вкладчиков.

Начиная с 2015 года не один десяток тысяч депозитных договоров неплатежеспособных банков (Дельта Банк, Надра Банк, VAB Банк, Банк Финансы и кредит, Банк Михайловский и др) были отнесены Фондом гарантирования вкладов физических лиц к числу никчёмных (недействительных). Ссылаясь на эту недействительность депозитов, Фонд отказался выплачивать вкладчиком их сбережения.

Вопрос о незаконности таких действий Фонда был предметом изучения во многих судебных дел по всей Украине. И если судить по статистике исхода тех дел, которыми занимались юристы нашей Адвокатской фирмы «Клименко и партнёры» (а это несколько сотен таких дел), то в 95% случаях дела выигрывали именно вкладчики. А действия уполномоченного лица фонда признавались судами незаконными.

Одним из основных тезисов в позиции адвоката и партнёра Адвокатской фирмы «Клименко и партнёры» Клименка Дмитрия было и остается тезис о том, что статья 38 Закона  «О системе гарантирования вкладов физических лиц», на основании которой Фонд считает никчёмными депозитные договора, не может быть применена к депозитным договорам в принципе.

Ведь цель мероприятий, которые предусмотрены указанной статьей и которые вправе совершать Фонд или уполномоченное лицо, четко предусмотрены в этой самой статье, а именно:

(1) — обеспечение сохранности активов банка;

(2) — предотвращение потери имущества банка;

(3) — предотвращение убытков банка.

Именно этими целями и ограничены полномочия Фонда и уполномоченного лица по проверке сделок (в том числе договоров) на предмет обнаружения среди них ничтожных по основаниям, определенных частью третьей ст.38 Закона.

И учитывая то, что привлеченные на депозит средства являются пассивами банка, а не его активами, то что эти средства не являются имуществом банка, и не влияют на убыточность банка, то применение к договорам банковского вклада (депозита) норм указанной статьи является противоправным.

Даже Национальный банк Украины в своём ответе, адресованном Общественной организации «Защита вкладчиков «Дельта», подтверждает то, что вклад это пассивы банка.

О невозможности применения норм ст.38 Закона к депозитным договорам свидетельствует также и часть 5 этой статьи . Ведь согласно её положений, в случае получения кредитором банка уведомления Фонда о ничтожности сделки такой кредитор обязан вернуть банку имущество (средства), которое он получил от такого банка, а в случае невозможности возвратить имущество в натуре — возместить его стоимость.

Возникает логический вопрос, а какие средства вкладчик получил от банка в момент подписания депозитного договора и размещения денег на депозитном счету? Никаких! Собственно и возвращать банку истец ничего не должен. Это Фонд должен вкладчику выплатить гарантию по вкладу в размере до 200 тыс. грн.

Вывод напрашивается сам собой. Полномочия Фонда по выявлению ничтожных договоров не распространяется на депозитные договора, которые были заключены на обычных рыночных условиях.

 

Обжалование налогового уведомления-решения

Адвокат и партнёр Адвокатської фирмы «Клименко и партнеры» Клименко Дмитрий напоминает, что в соответствии с положениями статьи 56 Налогового кодекса Украины, налоговые уведомления-решения (дале — НУР) могут быть обжалованы в административном или судебном порядке.

Административный порядок заключается в обращении налогоплательщика с соответствующей жалобой о пересмотре НУР в контролирующий орган высшего уровня. Такая жалоба должна быть подана в течение 10 календарных дней, следующих за днем ​​получения налогоплательщиком НУР.

Правильно поданная жалоба приостанавливает исполнение налогоплательщиком денежных обязательств, определенных в НУР на срок со дня подачи такой жалобы в контролирующий орган до дня окончания процедуры административного обжалования. Это означает, что в течение указанного срока налоговые требования по налогу, который обжалуется, не направляются, а сумма денежного обязательства, которое обжалуется, считается несогласованной.

Ниши юристы имеют значительный опыт в обжаловании НУР в административном порядке в вышестоящий орган ГФС. Своевременное обращение за помощью в таком вопросе увеличивает шансы на его положительное решение. Отказ в удовлетворении такой жалобы контролирующим органами высшего уровня не значит что все потеряно. Ведь существует возможность обжалования НУР в суде. Правильно составленный и своевременно подан иск, надлежащее сопровождение и представительство интересов налогоплательщика высококвалифицированными юристами, предоставляют хорошие шансы на решение такого судебного спора в пользу налогоплательщика.

Обращаем внимание на то, что обращение налогоплательщика в суд с иском про обжалование НУР  делает денежное налоговое обязательство несогласованным до дня вступления судебного решения в законную силу.

За более подробной консультацией и правовой помощью вы всегда можете обратиться к нашим юристам и адвокатам в любое удобное время.

Банковские сертификаты

В Верховной Раде предлагают принять законопроект, который предусматривает создание банковских сертификатов

Комитет Верховной Рады по вопросам финансовой политики и банковской деятельности предлагает парламенту принять за основу законопроект о финансовых инструментах банка (№9034). Об этом сообщает пресс-служба Верховной Рады.

Отмечается, что документом предлагается ввести банковские сертификаты – новый вид эмиссионных ценных бумаг, которые будут выпускаться банками.

«Удобство использования банковских сертификатов заключается в том, что такой сертификат сочетает в себе свойства банковского вклада и ценной бумаги. Предполагается, что банковские сертификаты могут быть как процентными, так и учетными», — говорится в сообщении.

Соответствующие изменения предполагается внести в Хозяйственный кодекс и ряд законов о ценных бумагах, фондовый рынок, о депозитарной системе, об институтах совместного инвестирования и тому подобное.

По словам первого заместителя председателя данного комитета Михаила Довбенко, банковских сертификат несколько преимуществ по сравнению с облигациями и депозитами. В частности, по сравнению с депозитом сертификат имеет высокую ликвидность, простоту оформления и возможность сертификат до истечения срока на вторичном рынке.

По сравнению с облигацией регистрация выпуска происходит в течение одного дня и не потребует значительного количества документации сравнению с тем, что облигация регистрируется в течение 25 рабочих дней, добавил он.

«Банковский сертификат – это, прежде всего результат двусторонних договоренностей между банком и его клиентом. То есть такой инструмент создается уникальный, может клиент и банк создавать по сути инструмент в виде ценной бумаги», — отметил Довбенко.

По мнению комитета, принятие законопроекта будет способствовать развитию рынка капитала через мобилизацию финансовых ресурсов и их эффективному использованию. Также он поспособствует внедрению нового вида финансовых инструментов банков в бездокументарной форме.

Источник: https://finance.liga.net